«Чемпіонка України з боксу» – одразу після цих слів ми уявляємо людину високої та кремезної статури, котра легко може повалити повалити суперника. І була здивована, коли назустріч мені вийшла тендітна, на вигляд така крихітна дівчинка. Але варто було почати із нею розмову та побувати на справжньому тренуванні, як одразу стає зрозумілим, чому саме вона отримала перше місце на всеукраїнському рівні.
Ангеліна Мелех у свої 14 років переможниця чемпіонату з боксу в Україні, яка з гордістю заявляє, що ця перемога не є останньою, а навпаки «величезним кроком вперед до мрії». Ангеліна побувала на міських змаганнях в Горохові,виступала на Волинській та відкритій першості області у Закарпатті, де також посіла перші місця. Зараз вона невтомно продовжує свої тренування та готується до чемпіонату Європи, який відбудеться у серпні в Словенії.
Бокс займає дуже важливе місце в житті дівчини – п’ять тренувань у тиждень по дві години. Початок літніх канікул дещо спростив відвідування залу, але навіть під час навчання Ангеліна з легкістю поєднувала ці дві справи, що ніяк не вплинуло на її оцінки – закінчила восьмий клас вона чудово, чим радо похвалилась.
Ангеліна зізнається, що бували і складні моменти, коли все здавалось неможливим, коли було важко і закрадалися сумніви: «Чи справді воно мені потрібне? Чи не заслабка я?». Але Ангеліна Мелех відкидала їх та продовжувала йти вперед, а разом із нею завжди поруч була тренерка Юлія Семко. Зі щирою посмішкою спортсменка розповідає про свою наставницю у спорті: «Вона найкраща у своїй роботі. Звісно, як це буває, інколи може і гримнути, але ми ніколи не ображаємось, тому що розуміємо – Юлія Миколаївна справжній приклад для нас, ми всі дуже любимо її та завжди стараємось рівнятись на неї».
Бокс – улюблене заняття Ангеліни. Я впевнилась у цьому, коли помітила як палають її очі при розмові, з яким захватом вона розповідала про свої бої – ніколи раніше не доводилось з такою цікавістю слухати людину, що по-справжньому любить свою справу.
Спорт для неї це, перш за все, можливість пройти далі, досягти чогось більшого у житті. «До того ж, це корисно особисто для себе, тому що завжди підтримуєш своє тіло у тонусі», – каже дівчина. Чемпіонат України, зізнається Ангеліна Мелех, суттєво життя її не змінив, а лише додав звання, яким вона може пишатись. Чи не загордилась після такого успіху? Ні, зовсім ні, навпаки, залишилась собою, але з ще більшою вірою у свої можливості.
Такий грубий вид спорту підкорився дівчині не одразу. Тренерка розповідає про її перші кроки так: «Вона прийшла до мене зовсім тендітною, такою малесенькою. Чесно кажучи, я ніколи б не подумала, що у неї може щось вдатися. Лише завдяки своїй наполегливій праці, цілеспрямованості та постійним тренуванням Ангеліна самостійно досягла всіх перемог, а я весь час була поруч, підтримувала і спрямовувала».
Порозмовлявши, я залишилась поспостерігати за тренуванням, де була вся група та тренерка. І вкотре здивувалась, тому що серед усіх хлопців Ангеліна Мелех – єдина дівчинка, яка анітрохи не поступалась силою та спритністю, а всі ставилися до неї, як до рівної собі. Тренування відбувалися у спортивному залі ДЮСШ імені Олексія Зінкевича, де почали проводити ремонт. Дружній колектив, грайливі поєдинки, жартома сварливі зауваження Юлії Миколаївни створили чудове враження та приємну атмосферу, звідти навіть не хотілося йти. На пропозицію тренерки приєднатись я з посмішкою відмовилась – не моє.
Тетяна ТАРАСЮК, студентка Ужгородського національного університету.
